Главное меню
Форум Проф Инфо
Юридический Форум Чугуев
У молодежи есть будущее.
Адвокат по уголовным делам.
Aдвокат по уголовным делам.
Юридичексие услуги
Чугуев Брокер
Срочно сниму квартиру Чугуев
У нас не курят
У нас не пьют
Кодирование
Продам ВАЗ 2101
Поиск Чугуев Проф Инфо
Добро пожаловать,
Пользователь:

Пароль:



[ ]
В сети
Пользователи: 0

Гости: 15

54.36.x.x forum
46.229.x.x chuguevpro..
46.229.x.x forum
46.229.x.x forum
46.229.x.x news
46.229.x.x calendar
46.229.x.x forum
54.36.x.x forum
54.226.x.x forum
46.229.x.x forum
46.229.x.x forum
46.229.x.x forum
82.145.x.x forum
46.229.x.x forum
54.36.x.x forum

Последние посетители

zukerman Wed 13:17
IlonaDy Sun 00:42
VIadysIav Tue 02:07
barabaden Sat 19:00
Taniar Thu 00:39

Новые пользователи

Samarova_1983 Tue 05:46
AllaSeroza Wed 21:23
Romanbouro Sat 18:56
Alevtina Tue 08:21
englewWaf Thu 03:16
Форум Проф Инфо
Re: Чугуевская городская молодежная общественная организация "Будущее молодежи".
Приглашаем приобщиться к стариной благочестивой тр[...]
Добавил zukerman
16 Jan : 13:17

Окунись в прорубь Чугуев
Приглашаем приобщиться к стариной благочестивой тр[...]
Добавил zukerman
16 Jan : 13:01

Re: Депиляция дома
Все средства для депиляции по выгодным ценам прода[...]
Добавил VIadysIav
08 Jan : 02:07

Депиляция дома
Хочу самостоятельно заниматься депиляцией. Где мож[...]
Добавил IlonaDy
05 Jan : 19:07

Re: Услуги кинолога
Знакомая проблема. У меня тоже раньше пёс был неуп[...]
Добавил VIadysIav
30 Dec : 16:42

Услуги кинолога
Нужно обучить взрослую крупную собаку основным ком[...]
Добавил barabaden
29 Dec : 19:03

Апостиль
Пути господни неисповедимы, и никогда не знаешь ка[...]
Добавил Taniar
13 Dec : 00:39

Re: Разбивка осей здания
Большое спасибо за информацию
Добавил barabaden
06 Dec : 16:49

Re: Разбивка осей здания
Можно заказать услуги геодезистов из Харькова в ко[...]
Добавил VIadysIav
05 Dec : 17:50

Разбивка осей здания
Кто занимается разбивкой и выносом в натуру осей з[...]
Добавил barabaden
04 Dec : 18:17

Re: Границы земельного участка
Очень хорошо, спасибо
Добавил barabaden
30 Nov : 00:00

Re: Границы земельного участка
Мы обращались по поводу выноса границ участка в на[...]
Добавил VIadysIav
28 Nov : 18:41

Границы земельного участка
Куда можно обратиться за услугой установления гран[...]
Добавил barabaden
27 Nov : 16:35

Re: твердотопливные котлы отопления
гавно это все
Добавил Taniar
25 Nov : 06:32

Re: Адвокат Чугуев Образцы заявлений - приказное производство.
[...]
Добавил zukerman
22 Oct : 08:59

АВТОстрахование Чугуев Работа
Кафе "Черная жемчужина" Бар
Справочная АПТЕК Чугуев
Последние комментарии
[опрос] Курите ли Вы?
Автор Taniar дата 12 Jan : 14:35
да, курю

[опрос] Курите ли Вы?
Автор Taniar дата 12 Jan : 14:34
да

[новости] Украинцы теперь смогут купить валюту только на 3000 гривен в день.
Автор andre-1971a дата 18 Oct : 11:17
Попробуй ее только найти

[новости] Украинцы теперь смогут купить валюту только на 3000 гривен в день.
Автор andre-1971a дата 02 Oct : 06:05
И это только начало ограничений. Мне кажется будут [Подробно...]

[новости] Депутаты выразили доверие Яценюку.
Автор mirax дата 04 Sep : 09:08
трусливая мышьбесхребетно - продажная личностьвпро [Подробно...]

[новости] Депутаты выразили доверие Яценюку.
Автор mirax дата 31 Jul : 16:27
Вот он уровень нашего правительства [Подробно...]

[новости] Гражданам могут разрешить бесплатно поделиться оружием с армией.
Автор antimaidan дата 23 Jun : 19:14
вот у нас народ: денег армии жертвует, оружием сна [Подробно...]

[опрос] Курите ли Вы?
Автор Den дата 04 May : 18:09
нет и не надо)

[новости] Турчинов подписал Указ о преодолении террористической угрозы.
Автор Vetal дата 15 Apr : 09:01
URL-читайте, и лучше не только этот пост, а всю те [Подробно...]

[новости] Турчинов подписал Указ о преодолении террористической угрозы.
Автор mirax дата 14 Apr : 17:45
То, чего боялись все украинцы свершилось - началас [Подробно...]

Голосование
Курите ли Вы?

Да

Нет

Это голосование разрешено только пользователям

Голоса: 25 Комментарии: 7
Предыдущие голосования
Форумы
Чугуев Проф Инфо :: Форумы :: Сервисы ЧУГУЕВ ::
Адвокат ЧУГУЕВ Юридическая консультация
 
<< Предыдущая тема | Следующая тема >>
Чугуев Адвокат Образцы заявлений - Апелляционное/кассационное расмотрение дел
Переход на страницу       >>  
Модераторы: support, zukerman
Автор Добавил
zukerman
Sat Feb 08 2014, 08:24AM


ID пользователя #11
Зарегистрирован: Thu Oct 27 2011, 08:51AM
Сообщений: 481
Сказали СПАСИБО 15 разs в 13 постахs
Справа № ____/2006 р.

Судова колегія судової палати
___________ апеляційного суду
_______, м. _________, пл. ___________.
Осуджений: _________________________,
прож.. _______, _____________ обл., _____________
район, смт. ____________________, буд.5, кв.16-а.


А П Е Л Я Ц І Я
на постанову _____________ міського суду від 31.08.2006 року .


___________ міський суд _______________ області 31 серпня 2006 року розглянув касаційні скарги на вирок апеляційного суду _________________ області від 12.10.2005 року __________________та______________ осуджених по ст.185 ч.2 КК України з випробувальним строком на 3 роки и стягненням морального збитку в сумі 3000 грн. солідарно.
В задоволенні мого клопотання ______________ міським судом було відмовлено.
Відповідно до частини 1 статті 129 Конституції України – судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Як, я вважаю ця конституційна гарантія при розгляді даної справи судом не була дотримана.
Вважаю, що приймаючи Постанову від 31.08.2006 року якою мені відмовляється в поновленні строку на касаційне оскарження, суд безпідставно дійшов висновку про те, що судом не вбачається поважних причин для поновлення строку на подачу касаційної скарги і посилаючись на ст.353 КПК України, безпідставно відмовив в поновленні строку на касаційне оскарження мені ___________.
До поважних причин пропуску строку на оскарження відносяться обставини, що об’єктивно перешкоджали учаснику процесу подати скаргу. А відтак законом не передбачено виключний склад причин пропуску строку на подачу скарги.
У постанові від 31.08.2006 року суд не зазначив, в чому полягає на погляд суду безпідставність, заявлених мною у клопотанні про поновлення строку обставин за якими було допущено пропуск строку та на підставі чого суд дійшов висновку про те, що суд не вбачає поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
При розгляді справи судом були допущені істотні порушення вимог кримінально - процесуального законодавства. Так, у відповідності до ч.3 ст. 353 КПК України, питання про поновлення строку розглядається в судовому засіданні судом, який розглядав справу. Про день та час розгляду клопотання повинні своєчасно повідомлятися сторони.
Суд не дотримався вказаної норми закону, не повідомивши мене про день та час розгляду справи, і Постанову прийнято без моєї участі, а тому я не мав можливості особисто надати суду свої міркування стосовно мотивів та обставин моєї скарги та свої пояснення в судовому засіданні по суті справи.
Доводити поважність причин пропуску строку повинна особа, що заявила клопотання про відновлення пропущеного строку, а так як я не приймав участі в судовому засіданні то я не мав і можливості довести поважність пропуску строків подачі касаційної скарги.
Як передбачається пунктом 3 статті 353 КПК України, суд має право розглядати справу без участі сторін якщо вони були належним чином повідомлені про час розгляду справи.
Однак , суд не повідомив мене про розгляд справи в ______________ місцевому суді _________________ області.
За таких обставин, судом був порушений головний принцип правосуддя – справедливість та законність, а також принцип всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи.
Позбавлення мене права на особисту участь у розгляді справи судом порушені статті 16,16-1,21,22 КПК України.
Вважаю, що судом було при прийнятті вищевказаної постанови порушене моє право на захист і право особисто бути присутнім в судовому засіданні і давати пояснення суду.
Як на мій погляд, згідно статті 370 КПК України, ці обставини є суттєвими порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, що у відповідності до пункту 3 статті 367 КПК України, є підставою для скасування постанови суду.
Крім того у зв’язку з тим, що я не був повідомлений про день та час розгляду справи я не мав нагоди звернутися за правовою допомогою, у здійсненні розгляду моєї справи в суді, чим порушені статті 59,64 Конституції України, оскільки я був обмежений у своїх конституційних правах на правову допомогу. У відповідності до частини 2 статті 64 Конституції України: ніхто не може бути обмежений в правах та свободах передбачених статтею 59 Конституції України.
З таких підстав вважаю, що суд порушив статті 8,59,64 Конституції України, статті 22,353 КПК України, а тому .
У своєму клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження я наголошував на тому, що при оголошенні вироку 12.10.2005 року апеляційним судом _____________ області мені не було роз’яснено мої права стосовно порядку оскарження вироку суду. В результаті того, щоб подати попередню апеляцію, я почав ждати коли мені буде наданий оформлений письмово вирок суду, що і потягло за собою сплив строку апеляційного та касаційного оскарження. Це основна теза мого клопотання, але є й інші обставини які я хотів довести в судовому засіданні.
З підстав наведеного вважаю, що постанова ______________ міського суду _____________ області від 31.08.2006 року прийнята з порушення процесуального закону: однобічність судового розгляду, істотне порушення кримінально-процесуального закону, що у відповідності до статті 367 КПК України, дає підстави для скасування вказаної постанови.
Керуючись вище вказаним та 353, 367 КПК України,


П Р О Ш У:


1. Постанову ___________ міського суду ________ області від 312.08.2006 року (Справа №1-264 2003 року), скасувати.
2. Постановити нову постанову про поновлення строку подачі касаційної скарги на вирок судової палати з кримінальних справ апеляційного суду ____________ області від 12.10.2005 року.
Додаток: Апеляція (1 ЕКЗ.)


20.09.2006р. ПІБ


юридический аутсорсинг
т. 097 78 78 715
Наверх
advokat
Sat Feb 15 2014, 10:11AM
advokat

ID пользователя #2
Зарегистрирован: Sat Jun 11 2011, 05:45PM
Сообщений: 501
Сказали СПАСИБО 18 разs в 17 постахs
Касаційна скарга - зразок:

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01024, м. Київ, вул. П. Орлика, 4.

Осуджений: _________ Сергій Вікторовиx
18.02.1985 року народження,
прож.6352, Харківська обл.,Чугуївський район,
смт. _________, вул. Перемоги, буд 5, кВ. 16-а.

_________ міжрайонний прокурор
63503, Харківська обл., м. _________,
вул. Леонова,2.

Потерпіла: _________ Маргарита Володимирівна,
прож.. _________, Харківська обл., Чугуївський
район, смт. _________, вул. Кірова, буд.10, кВ.4.

На вирок апеляційного суду Харківської
області від 12.10.2005 року по звинуваченню
_________ по ч.2 ст.185
КК України.

К А С А Ц І Й Н А С К А Р Г А

12 жовтня 2005 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області, розглянула кримінальну справу за апеляціями старшого помічника Чугуївського міжрайонного прокурора та потерпілої _________ М.В. на вирок _________ міського суду від18.07.2005 року ( справа №1-264/05), постановила новий вирок, яким вирок _________ міського суду Харківської області від 18.07.2005 року по відношенню до мене _________ Сергія Вікторовича в частині призначеного покарання та розгляду цивільного позову відмінено.
Апеляційні скарги старшого помічника Чугуївського міжрайонного прокурора та потерпілої _________ М.В. задоволені, постановлено новий вирок і мене _________ Сергія Вікторовича визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2.ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді ТРЬОХ років позбавлення волі, із звільненням мене в порядку ст.75 КК України від відбування основного покарання з випробувальним строком на ТРИ роки, а також застосовані заходи передбачені ст. 76 КК України.
Крім того з мене _________ С.В. та _________ В.Ю. стягнуто солідарно на користь потерпілої _________ Маргарити Володимирівни в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн. (три тисячі) грн.
Вважаю, що апеляційний суд при постановленні судового вироку суттєво порушив норми кримінально-процесуального закону, виводи суду які викладені судом, не відповідають фактичним обставинам справи та матеріалам судового слідства.
Постановляючи новий вирок апеляційний суд у своєму вироці зазначив, що: «Кроме того, назначенное судом наказание в виде лишения свободы определенное судом является недостаточным, с учетом характера совершенного осужденными преступления».
Виводи апелеційного суду викладені у вироці мають суттєві протириччя з матеріалами судового слідства, а також судовій позиції самого Прокурора в особі старшого помічника Чугуївського міжрайонного прокурора.
Так, старший помічник Чугуївського міжрайонного прокурора в судових дебатах (а.с.102 стор.2) наголосив на тому, що підсудні характеризуються положительно, раніше не судимі, вину свою визнали, шкоду відшкодували та запропонувала застосувати до _________ С.В. покарання у вигляді ДВОХ років ШІСТЬ місяців позбавлення волі з виправним строком на ДВА роки.
Однак, в апеляційній скарзі старший помічник Чугуївского міжрайонного прокурора, просить відмінити вирок Чугуївського міського суду від 18.07.2005 посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості скоєного винними особами злочину з приводу його м”ягкості, та приймаючи до уваги, що судом не була допитана потерпіла _________ М.В., що суттєво повліяло на ісход справи, и просить постановити новий вирок; (л.д.112,113).
Старший помічник прокурора, вказує в апеляційній скарзі той факт, що потерпіла не була допитана в судовому засіданні, що повліяло на ісход справи, але при складанні та поданні апеляційної скарги прокурор не враховує того факту, що в судовому засіданні прокурор, виразив своє міркування, яке зафіксіровано в протоколі судового засіданнія від 18.07.2005 року (а.с.98-103), де відображено …” считаю что возможно начать слушание дела в отсутствие неявившихся лиц”.
Таким чином у згідно до ст.264 УПК Україны, як я вважаю, прокурор у відповідності законом та своїм внутрішнім переконанням, в судовому засіданні повідомив суду своє міркування, стосовно можливості слухання справи без участі потерпілої. А тому вважаю, що вимоги Прокурора в апеляційній скарзі в цій частині підлягали критичному осмисленню та відповідній оцінці апеляційним судом Харківської області. Однак цього не було зроблено, що і потягло за собою невідповідність виводів апеляційного суду матеріалам і обставинам справи.
Крім того Чугуївський суд прийняв до уваги пом’якшуючи обставини, як вказує прокурор в апеляційній скарзі, однак разом з тим … „не принял во внимание , что _________ С.В. и _________ В.Ю потерпевшей _________ М.В. причинен материальный ущерб на суму по 1500 грн. и не возмещен, причем меры к возмещение ущерба не приняты.
Цей довід прокурора також не відповідає матеріалам справи.
Так, у справі є розписка від 01.06.2005 року про отримання потерпілою від _________ С.В. грошей у сумі 1500 грн. (а.с.93) і цей факт в судовому засіданні не було спростовано.
Вважаю, що Чугуївський місцевий суд при постановленні вироку від 18.07.2005 року, ніяк не порушив права потерпілої, у зв’язку з не з розглядом цивільного позову в її відсутність, на що і наголошується в ст.291 КПК України:… „якщо в судове засідання не з”явиться цивільний позивач чи його представник суд не розглядає цивільний позов, що не позбавляє потерпілу звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
Одночасно вважаю, що апеляційний суд Харківської області, безпідставно дійшов висновку про наявність у потерпілої _________ М.В. моральної шкоди та стягнув з мене _________ С.В. разом з _________ В.Ю. моральну шкоду в розмірі 3000 грн., оскільки цей висновок не ґрунтується на відповідних доказах та матеріалах справи.
Як на мій погляд апеляційний суд Харківської області, прийняв до уваги тільки усні показання потерпілої в судовому засіданні і зовсім проігнорував той факт, що в справі немає більш ніяких, та жодних доказів які б свідчили про наявність у гр. _________ М.В. моральної шкоди. Навпаки у справі є докази того, що у зв’язку з недбалим ставленням до своєї власності (Металевих арок), які в продовж тривалого часу в загалі не використовувались для цілей для яких було придбано 20 металевих арок.
Так, у показаннях гр. _________ Р.П. (а.с.5), говориться, що протягом тривалого періоду часу металеві арки лежали напроти домопомешкання у _________ М.В. на вулиці. Це свідчить про те, що потерпіла і сама до моменту скоєння крадіжки ніякого власного інтересу до своєї власності не проявляла, якихось дій направлених на встановлення теплиці ( про яку вона мріяла) не здійснювала майже протягом більше року з моменту придбання металевих арок. Це стверджується в перш за все її показаннями на досудовому слідстві ( а.с.4 ), де в своєму поясненні від 25.05.2005 року _________ М.В вказує, що пропажу арок знайшла 13.04.2005 року, в той час як крадіжка скоєна з 28.03.2005 року по 10.04.2005 року, а арки були придбані за ДВА РОКИ до крадіжки.
В судовому поясненні в апеляційному суді _________ М.В. наголошує (а.с.92), що її як мати одиночку з малолітньою дитиною позбавили додаткового доходу і продовольства.
З погляду на те, що відсутність додаткового заробітку (доходу) та продовольства мало місце і до скоєння винними крадіжки, ці обставини ( а.с.92) ніяк не можуть сказуватися на розмірі моральної шкоди.
Вважаю, що розмір компенсації моральної шкоди гр. _________ М.В. повинен бути достатнім для розумного задоволення потерпілої, а тому вважаю, що розмір моральної шкоди який стягнув апеляційний суд є занадто великий виходячи з того, що суду не було додано жодного доказу стосовно: характеру моральних страждань (прості переживання, душевні страждання, психічні страждання), тяжкості спричинення шкоди здоров,ю, глибини моральних страждань, суттєвих вимушених змін в житті потерпілої, продовження шкідливих наслідків, які були завдані злочином.
З таких підстав вважаю, що у апеляційного суду не було достатніх підстав для стягнення суттєвої, для мене, суми моральної шкоди.
Однак я як винна особа визнаю, що можливо з мого боку була завдана моральна шкода громадянці _________ М.В. і яку б я міг сплатити, яка відповідає обставинам справи, і яку я оцінюю в розмірі 300 (триста) грн.
На підставі викладеного вважаю, що вирок апеляційного суду Харківської області від 12 жовтня 2005 року у відповідності до ч . 2,4 ст.396 КПК України, в частині призначення покарання підлягає скасуванню, та залишенню його силі як було вирішено Чугуївським міським судом
Харківської області, а в частині вирішення цивільного позову, зміні в сторону зменшення розміру матеріальної шкоди до 300 (трьохсот ) грн.
Керуючись вищесказаного, та статтями 383,396,398 КПК України,

П Р О Ш У:


1. Прийняти дану касаційну скаргу до свого розгляду та порушити по ній провадження.
2. Вирок апеляційного суду Харківської області від 12 жовтня 2005 року в частині притягнення мене _________ Сергія Вікторовича до кримінальної відповідальності та призначення покарання у вигляді ТРЬОХ років позбавлення волі, із звільненням мене в порядку ст.75 КК України від відбування основного покарання з випробувальним строком на ТРИ роки, відмінити та залишити в цій частині в силі вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 18.07.2005 року (справа № _________), а в частині вирішення цивільного позову вирок апеляційного суду змінити, стягнувши на користь _________ М.В. з мене визнану суму моральної шкоди в розмірі 300 (триста) грн.
3.Для розгляду касаційної скарги по суті, витребувати з Чугуївського міського суду Харківської області кримінальну справу № _________.

Додаток: на _____арк.


„__”_______2005р. ______________ ( ______________)


[ Редактирование Sat Feb 15 2014, 10:22AM ]

АДВОКАТ
Юридическая консультация

63503 г. Чугуев, Бульвар Комарова, 12
(Универмаг "Чугуев", 2 эт.)

АВТОстрахование

т +380 63 492 43 37; +380 97 78 78 715
www: chuguevprof.info; e-mail: advokat_ko @ mail.ru

Чугуевская городская молодежная общественная
организация «Будущее молодежи»
Наверх
Nnover
Wed Jun 25 2014, 08:21AM

ID пользователя #6
Зарегистрирован: Mon Aug 01 2011, 08:26AM
Сообщений: 386
Сказали СПАСИБО 9 разs в 8 постахs
До Апеляційного суду
Харківської області,
п/і 61001, м. Харків, пл. Руднєва, №36.
(через: Чугуївський міський суд
Харківської області)

Справа № ____________

Позивач по справі:
Публічне акціонерне товариство
Комерційний банк "ПриватБанк",
п/і 49094, м. Дніпропетровськ,
вул. Набережна Перемоги, буд. № 50,
код ЄДРПОУ 14360570,
р/рах №29098829000000, МФО305299,
тел.8(056)7896021.
Представник позивача:
Янсон Євген Валерійович, п/і 61125,
місто Харків, вул. Червоношкільна
набережна, буд. №16, тел. 8(056)7896021.
Відповідач по справі, -
особа, яка подає апеляційну скаргу:
____________ Галина Миколаївна,
яка проживає за адресою: п/і 63503,
Харківська область, місто Чугуїв,
пров. ____________, буд. №6, кв. №128.
тел. ____________; ____________.


А П Е Л Я Ц І Й Н А С К А Р Г А
на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 січня 2013 року


Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 21 січня 2013 року, за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до мене ____________ Галини Миколаївни про звернення стягнення, постановлено рішення згідно якого позовну заяву Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задоволено повністю.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором DN81AR03110079 від 18.09.2007 року в сумі 273294 гривні 27 копійок СУД постановив вилучити у мене та передати в заклад Публічному акціонерному товариству Комерційному банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570): предмет застави - автомобіль ВАЗ, модель 21101, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий седан-В, №кузова/шасі: ХТА____________, реєстраційний номер: ____________; комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля ВАЗ, модель 21101, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі: ХТА____________, реєстраційний номер: ____________, що належить на праві власності ____________ Галині Миколаївні.
Звернув стягнення на предмет застави - автомобіль ВАЗ, модель 21101, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі: ХТА____________, реєстраційний номер: АХ7961ВВ, що належить на праві власності ____________ Галині Миколаївні шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк"(49094, Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, №50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ____________ Галини Миколаївни договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, а також наданням Публічному Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказано автомобіля з обліку в органах ДАЇ України.
Стягнуто з мене ____________ Галини Миколаївни судовий збір на користь Публічно акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"в розмірі 2732 гривні 94 копійок.
Про те, що існує рішення суду, згідно якого до державного реєстру внесено реєстраційний запис про обтяження рухомого майна, я дізналася 20 квітня 2013 року отримавши по пошті від Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майн від 15.04.2013 року. Після цього я звернулася за юридичною допомогою та уклала договір про на надання правової допомоги, на підставі якого мій представник мені розяснив, що існує рішення суду, яке набрало чинності, але я маю право оскаржити, його. Ознайомившись з матеріалами цивільної справи, представник отримав 23.04.2013 року рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 січня 2013 року і в такий спосіб, я 23.04.2013 року фактично дізналася і ознайомилася зі вказаним рішенням суду.
Оскільки, оскаржуване рішення суду я отримала 23 квітня 2013 року через свого представника, строк апеляційного оскарження починає спливати з 23 квітня 2013 року і закінчується 02 травня 2013 року. Про поновлення строку на апеляційне оскарження я заявляю відповідне клопотання, яке додається до цієї скарги.
Рішення суду першої інстанції оскаржується повністю у зв’язку порушенням, судом першої інстанції, норм процесуального та матеріального права, з мотивів неповноти встановлення судом обставин справи перед винесенням рішення та неправильності встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильним і неповним дослідженням доказів та їх оцінки, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного визначення правовідносин сторін.
Згідно зі статтею 213 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. 
Ухвалене в справі судове рішення цим вимогам закону не відповідає.
Відразу слід відзначити, що суд безпідставно стягнув з відповідача судовий збір в сумі 2732 гр. 94 коп., оскільки по справі позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1700 грн. та 120 грн. витрати на інформаціно судове забезпечення судового процесу.
Оскільки Суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права, спір щодо звернення на неіснуючий предмет застави вирішено неправильно.
Так, судом було встановлено, що відповідно до договору № DN81AR03110079 від 18.09.2007 року я ____________ Г.М. 18.09.2007 року отримала кредит у розмірі 66061.78 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.09.2014 року (а.с. 10).
Згідно з договором застави рухомого майна від 18.09.2007 року ____________ Г.М. надала у заставу банку автомобіль ВАЗ 21101 (а. с. 13).
Суд в рішенні також зазначив, що відповідно до розрахунку заборгованості від 16.08.2012 за кредитним договором №ОХ81АІ103110079 відповідач станом на 16.08.2012 року має заборгованість - 273294.27 грн., яка складається з наступного: 72643.08 грн. - заборгованість за кредитом; 88589.01 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 16147.11 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 95915.07 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а. с. 4).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, відповідачем, на думку суду не надано доказів поважності причин неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором та договором застави.
У відповідності до вимог ст.ст. 526, 1049 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно до ч. 1 ст 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет застави, суд першої інстанції визнав доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Але з такими висновками суду погодитися не можна з наступних підтсав.
1. Згідно копії позовної заяви, яку я отримала від суду, ціна позову складає 170847 грн. 69 коп. Інших документів про збільшення розміру ціни позову від суду я не отримувала.
2. За загальним правилом статті 581 ЦК України, страхування предмета застави здійснюється за згодою сторін договору застави на суму, яка цими сторонами погоджена. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.
При покупці відповідачем автомобіля в кредит, автомобіль був застрахований, що стверджується відповідним договіром страхування.
3. Мною до суду була надана постанова про порушення кримінальної справи Чугуївським РВ ГУМВС України в Харківській області за ознаками злочину передбаченого ст. 185 КК України в 2009 році, що стверджується факт крадіжки автомобіля ВАЗ, модель 21101, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий седан-В, №кузова/шасі: ХТА____________, реєстраційний номер: ____________.
4. Звернення стягнення на заставлене майно на підставі рішення суду виконується шляхом проведення у рамках ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем реалізації майна на публічних торгах.
Отже суд вирішив справу, щодо предмету залогу який взагалі відсутній, а тому постановив по справі рішення яке завідомо не можливо виконати.
Оскільки вказаний автомобіль був зазстрахований то таким чином суд повинен був залучити до участі у справі відповідну страхову організацію, оскільки предметом спору у данному випадку, як на мій погляд, могла бути вимога про відшкодування страхової суми.
Відповідно до п. 15.6 договору залогу, у разі настанні страхового випадку відносно предмету залогу Залогоутримувач має право на задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування.
Наведені вище висновки суду не відповідають встановленим обставинам і зібраним у справі доказам, яким суд дав не належну правову оцінку та не дотримав вимоги цивільного процесуального закону. Оскільки п. 24 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», передбачено, зокрема, що...
Крім того, судом не враховано, що згідно з частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Оскільки в кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється відповідно до графіків погашення кредиту, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його. Судом взагілі було перевірено початок перебігу строку позовної давності і тому не було застосовано до вимог про стягнення неустойки позовну давність. Крім того, судом необхідно було врахувати, що в разі пропущення річного строку неустойка може бути обрахована за останній рік невиконання основного зобов'язання в межах строку позовної давності за основним зобов'язанням.
Судом не враховано положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якого суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
На підставі викладеного апеляційна скарга підлягає задоволенню повністю з таких підстав. 
Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
  Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
  Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питаним: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Але судом першої інстанції при постановленні рішення вимоги процесуального закону не були дотримані.
Встановвши розмір пені (неустойки) яка підлягає сплаті за невиконання грошового зобов’язання відповідачем в сумі 95915.07 грн. (пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а. с. 4), як на мій погляд, аналізуючи рішення першої інстанції, суд відмовився у застосуванні строку позовної давності та виходив з того, що перебіг річного строку давності для застосування до вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань боржника за кредитним договором взагалі не наспупив.
Проте з таким висновкои суду погодитись не можна з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік. 
Згідно з частиною 5 статті 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. 
Оскільки в кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється відповідно до графіків погашення кредиту, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його. Судом не було визначено початок перебігу строку позовної давності і тому не застосовано до вимог про стягнення неустойки. Крім того, суду необхідно врахувати, що в разі пропущення річного строку неустойка може бути обрахована за останній рік невиконання основного зобов'язання в межах строку позовної давності за основним зобов'язанням. 
На ці недоліки не звернув уваги суд першої інстанції, не перевірив доводи та обгрунтування позивача, а виклав своє рішення в редакції позовної заяви позивача. 
За такого порушення норм матеріального та процесуального права, допущеного судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи, постановленого у справі судове рішення підлягає скасуванню.
Приймаючи до уваги вищенаведене,

П Р О Ш У:

1. Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 січня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ____________ Галини Миколаївни про звернення стягнення, - скасувати та постановити по справі нове рішення по суті справи, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Додаток: копія апеляційної скарги; оригінал конверту від 19.04.2013 року; оригінал витягу від 15.04.2013 року; оригінал квитанції про сплату судового збору, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.



29.04.2013 ____________ Г.М.


спаси планету - убей себя
Наверх
Nnover
Thu Sep 18 2014, 08:21AM

ID пользователя #6
Зарегистрирован: Mon Aug 01 2011, 08:26AM
Сообщений: 386
Сказали СПАСИБО 9 разs в 8 постахs
В Верховный суд Украины
01024 г. Киев, ул. Пилипа Орлика, 4

Направляется через Чугуевский местный суд в Харьковской области
63503, Харьковская область, г. Чугуев,
пл. Ленина, 2.
ИСТЕЦ:
Лунина Лидия Васильевна,
прож. 63503, Харьковская область, г. Чугуев, мрн Авиатор, дом 157, кв. 24 ,
тел. 14 3 29; 8 (067) 914 8538
ОТВЕТЧИК:
ГП МОУ «Чугуевский авиаремонтный завод»,
юридический адрес: 63503, Харьковская область, г. Чугуев, мрн. Авиатор
р/с 260060100009
АКБ «Регион-Банк» г. Чугуев
МФО 350512 код 08305644
8 (05746) 2 35 18
8 (05746) 4 19 54



КАССАЦИОННАЯ ЖАЛОБА
На решение апелляционного суда Харьковской области по делу № 22-а-1130/2005г.



30 марта 2005 года судебной коллегией судебной палаты по гражданским делам апелляционного суда в Харьковской области в составе: председателя – Измайловой Г.М., судей – Черкасова В.В., Ивах А.П. было вынесено решение по апелляционной жалобе на решение Чугуевского местного суда по делу № 2-71/2005г. по иску к Государственному предприятию Министерства Обороны Украины «Чугуевский авиационно-ремонтный завод» о восстановлении на работе, взыскании среднемесячного заработка за время вынужденного прогула, невыплаченной заработной платы за совмещение профессий, денежной компенсации за вещевое имущество и возмещение морального вреда. Постановленным решением суд апелляционную жалобу удовлетворил полностью, а именно: в удовлетворении исковых требований Луниной Лидии Васильевне о восстановлении на работе, взыскании среднемесячного заработка за время вынужденного прогула, невыплаченной заработной платы за совмещение профессий, денежной компенсации за вещевое имущество и возмещение морального вреда отказал.
При вынесении решения апелляционный суд в Харьковской области пришел к следующему выводу:
указанные четыре должности сторожевой охраны, которые остались после сокращения, и на которых работают охранники, работают на основании должностной инструкции, утвержденной 02.09.2004 года. К указанной инструкции предъявляются следующие требования: он должен быть офицером или прапорщиком запаса и иметь право применить оружие травматического действия. Однако при несении служебных обязанностей охранники на данный момент никаким оружием не пользуются. В сейфе комнаты для дежурного охранника говорят, что есть один револьвер, но они его не берут и друг другу не передают, просто на словах предупреждают. Так же указывалось, что они охраняют авиационную технику, но авиационная техника охраняется другим подразделением охраны, эти же охраняют полупустое здание, где я смогла бы работать на предлагаемых условиях. К тому же в новой охране «Инекс», куда я тоже просилась, работают молодые девушки, по вышеуказанной инструкции не имеют никакого соответствия (одна бывшая работница столовой, другая – торговой сети).
Во-вторых, установлено, что Лунина Л.В. была предупреждена об увольнение с 01.11.2004г. и от предлагаемых должностей отказалась, о чем истец не возражал. По этому пункту поясняю следующее: на судебном заседании я не возражала по поводу предлагаемых мне нижеоплачиваемых должностей и не по моей специальности, учитывая мое семейное положение, а именно содержание двоих детей, одного из них инвалида (справка о заработной плате прилагается в деле). Однако, в нарушение п.п. 2, 3 ст. 32 и п. 3 ст. 49-2 Кодекса Законов о Труде Украины (одновременно с предупреждением об увольнении в связи с изменениями в производстве собственник предлагает другую работу на этом же предприятии по специальности) после моего увольнения и по настоящий момент были приняты люди на специальности, на которых я могла бы работать, а именно деловод в техотдел и деловоды в цехах.
П. 4.9. коллективного договора гласит, что проводить прием на работу новых работников допускается при полной продуктивной занятости работающих и когда не прогнозируется их увольнение п.1 ст. 40 КзоТ Украины. А п. 1.2. указанного коллективного договора и ст. 18 Кодекса Законов о Труде предусматривают обязательность выполнения условий этого договора для обеих сторон.
Так же указывалось, что ссылка на нарушение ст. 42 КЗоТ Украины, при увольнении при сокращении численности или штата, является безосновательной. Однако вышеуказанная статья и п. 2 ст. 49-2 КЗоТ Украины прямо указывают, что при увольнении работников в случае изменений в организации производства и работы учитывается преимущественное право на оставлении на работе, предусмотренное законодательством. Как я указывала при рассмотрении дел в судах 1 и 2 инстанций, я являюсь квалифицированным работником, имею 30-летний непрерывный трудовой стаж работы на данном предприятии, у меня на иждивении двое детей, один из них инвалид детства (порог сердца), до пенсии осталось 9 лет и поэтому пользуюсь преимущественным правом быть оставленной на работе. С соответствующим предупреждением я обращалась к начальству ГП МОУ «Чугуевский авиаремонтный завод». Об этом же говорится в ч. 1 п. 19 Постановления Пленума Верховного Суда Украины № 9 от 06.11.1992 года.
Кроме того, администрацией предприятия были нарушены и другие нормы законодательства Украины, а именно: все предупреждения и отказы на подпись приносил не инспектор отдела кадров, а начальник охраны. Так же работая контролером КПП в сторожевой охране (основная работа), я по совместительству занимала должность контролера в бюро пропусков с 2002 года. До момента увольнения я добросовестно выполняла обязанности, однако лишь при увольнении узнала, что за работу в бюро пропусков мне не начисляли заработную плату с 11.12.2003 года. Кроме того, я была освобождена от работы в бюро пропусков задним числом с 01.06.2004 года (это я узнала на момент увольнения от начальника отдела кадров - он мне зачитал приказ). Приказ мной не подписан. Так же до последнего дня моей работы на основной должности (01.11.2004г.) я выполняла обязанности контролера в бюро пропусков. В последний день работы, 31.10.2004г., начальник охраны, Корнев А.М., привел секретаря отдела кадров, Богиня В.А., которая по совмещению работает на 2-х должностях, для принятия должности контролера в бюро пропусков с доплатой от основного заработка. На данный момент она выполняет те же обязанности, что выполняла и я (совмещает 3 должности). Получается, эта должность не сокращалась.
На заседании ставился вопрос о правомерности сокращения самим предприятием-ответчиком, а не вышестоящем руководством. Представитель ответчика предоставил устав предприятия, где в одном из пунктов действительно предусматривается реорганизация на усмотрение руководства предприятия. Однако устав был нотариально заверен в 1997 году, когда предприятие называлось воинская часть в/ч 36986. На данный момент полное название - Государственное предприятие Министерства Обороны Украины «Чугуевский авиационно-ремонтный завод». Свидетельство о регистрации получается на основании устава, т.е. при переименовании (перерегистрации) должен быть новый устав, подходящий под новое предприятие.
При рассмотрении дела в апелляционном суде Харьковской области, где мои пояснения остались без внимания, я поясняла, что восстановление меня на работе имеется в виду не именно в сторожевой охране, а вообще на данном предприятии.
При вынесении решения апелляционный суд в Харьковской области руководствовался ст. 307 ГПК Украины (основания для отмены решения суда и направления дела на новое рассмотрение), и, вопреки указанной статье, решено, что с принятием решения судом апелляционной инстанции решение Чугуевского местного суда Харьковской области от 24.01.2005 года теряет силу.
На основании изложенного, руководствуясь п. 19 Постановления Пленума Верховного Суда Украины № 9 от 06.11.1992г., ст.ст. 4, 5, 320-323, 334, 338 Гражданского процессуального кодекса Украины, п. 6 ст. 5, п.п. 2, 3 ст. 32, ст.42, ст. 49-2 Кодекса законов о труде Украины, -

П Р О Ш У:


1. Вынести решение об отмене обжалуемого решения и оставить в силе судебное решение, которое было ошибочно отменено судом апелляционной инстанции.

Приложение:

1. Копии искового заявления для ответчика.


26.04.2005 года _____________ Л.В.


спаси планету - убей себя
Наверх
DOCtor
Wed Jan 14 2015, 09:36AM
Лечим

ID пользователя #24
Зарегистрирован: Fri Nov 18 2011, 12:57PM
Сообщений: 331
Сказали СПАСИБО 2 разs в 2 постахs
До Вищого адміністративного суду
        
       Позивач:          ОСОБА_1
                                                                       місце проживання:  08300, Київська область,
                                                                        
Представник
                                       позивача:            Адвокат, __________ Степан Миколайович,  
місце проживання:
АДРЕСА_1
 
    Відповідач:        Бориспільський міськрайонний відділ
(суб’єкт владних повноважень)         державної виконавчої служби Бориспільського
міськрайонного управління юстиції
Київської області,
                                                                       місце знаходження: 08300, Київська область,
                                                                       м. Бориспіль, вул. Xxxxxxxxx
 
Треті особи без самостійних вимог
       щодо предмету спору  
    на стороні відповідача:        Бориспільська міська рада Київської області
місце знаходження: 08300, Київська область,
м. Бориспіль, вул. Xxxxxxxxx
 
Виконавчий комітет Бориспільської міської ради
Київської області
місце знаходження: 08300, Київська область,
м. Бориспіль, вул. Xxxxxxxxx
 
ОСОБА_3,
місце проживання: 08300, Київська область,
АДРЕСА_3
     
         Адміністративна справа № X-а-471/2008 року
         Адміністративна справа № X2-а-3792/09 року

 
К А С А Ц І Й Н А    С К А Р Г А
на Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 листопада 2008 року та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року по адміністративній справі № X2-а-3792/09 року 
 
   
3 листопада 2008 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області виніс Постанову по адміністративній справі № X-а-471/2008 року, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково, скасувавши постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_4 від 12.09.2008 року про відкриття виконавчого провадження №8965419 з виконання рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.03.2003 року №208, а в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_4 від 12.09.2008 року про відновлення виконавчого провадження №8965419 з виконання рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області від 18.03.2003 року №208 та постанови начальника відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_5 від 29.08.2008 року про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.11.2005 року з примусового виконання рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.03.2003 року №208 про знесення ОСОБА_1 самовільно побудованих будівель на користь ОСОБА_6.
Однак, позивач, не погоджуючись з прийнятою постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області по адміністративній справі, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції, залишивши її без змін в частині задоволення вимог позивача, та винести нову постанову, якою задовольнити вимоги в повному обсязі. 
Київський апеляційний адміністративний суд розглянувши апеляційну скаргу позивача на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області, 26 січня 2010 року виніс ухвалу, якою апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін. 
Однак, позивач вважає, що постанова Бориспільського міськрайонного суду та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду, прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому судами апеляційної інстанції не в повному обсязі з’ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, неправильно та неповно дослідили докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також судами не вірно застосовано норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення адміністративного спору.
При таких обставинах, Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 листопада 2008 року та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року необхідно скасувати, залишивши їх в силі в частині задоволення вимог позивача, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимог позивача в повному обсязі, виходячи з наступних обставин.      
  Суд першої та апеляційної інстанції абсолютно необґрунтовано та безпідставно посилаються на те, що рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18 березня 2003 року про знесення самовільно побудованих побутових будівель та споруд по вул. 1-шго Травня, 7 в м. Борисполі на момент відкриття виконавчого провадження, а саме станом на 22 липня 2003 року, входило до переліку виконавчих документів, у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», які підлягали примусовому виконанні виконавчою службою, а тому суд першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку, що з цих підстав дії державного виконавця щодо відновлення виконавчого провадження є правомірними, а винесена ним постанова від 12.09.2008 року такою, що відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5, що полягає в наступному:
У відповідності до п. 17 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього закону підлягають виконанню рішення інших органів державної влади або недержавних органів у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу (редакція п. 17 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 28 листопада 2002 року, опубліковане в Відомостях Верховної ради України № X ст. 46 від 2003 року).
При таких обставинах, рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради про знесення самовільно побудованих побутових будівель та споруд може бути виконавчим документом лише у випадку, якщо виключно Законом України передбачено, що дане рішення є виконавчим документом і підлягає примусовому виконанню Державною виконавчою службою в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
В зв’язку з цим, Законом України «Про виконавче провадження» в редакції станом на момент відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради, яким є 22 липня 2003 року, стаття 17 вказаного вище Закону, не відносила рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради про знесення самовільно побудованих побутових будівель та споруд до переліку виконавчих документів, які підлягали виконанню Державною виконавчою службою України. 
Крім того, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Натомість, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» також не передбачав, що рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради про знесення самовільно побудованих побутових будівель та споруд є виконавчим документом та/або підлягав примусовому виконанню Державною виконавчою службою.
Будь-який інший Законодавчий акт також не мітив правової норми, яка б відносила рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради про знесення самовільно побудованих побутових будівель та споруд до переліку виконавчих документів, яке б підлягало примусовому виконанню Державною виконавчою службою.
Більш того, як ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» так і будь-яка інша норма цього Закону з моменту його прийняття і по сьогоднішній день не містила та не містить такого положення, що рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради про знесення самовільно побудованих побутових будівель та споруд є чи було виконавчим документом, що підлягало примусовому виконанню Державною виконавчою службою.
І насамперед, хочу звернути увагу суд касаційної інстанції на те, що жодним нормативно-правовим актом України ні коли не було віднесено рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради про знесення самовільно побудованих побутових будівель та споруд до документів, що підлягали примусовому виконанню державною виконавчою службою України.
Тобто, в окремих місцевостях чи регіонах в свій час склалася лише така практика, пов’язана з примусовим виконанням рішень органів місцевого самоврядування про знесення самовільно побудованих побутових будівель та споруд, проте вона була незаконною та такою, що не ґрунтувалася на вимогах Законів України.
Прийняття виконавчим комітетом Бориспільської міської ради рішення про знесення самовільно побудованих побутових будівель та споруд було зумовлено наявністю чинною на той час ст. 105 ЦК УРСР, який втратив чинність з набранням 1 січня 2004 року нового Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року.
Зокрема, у відповідності до ст. 105 ЦК УРСР, громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо). За позовом виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів такий будинок або частина його можуть бути безоплатно вилучені судом і зараховані до фонду місцевої Ради народних депутатів або за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів знесені громадянином, який провадив самовільне будівництво, або за його рахунок. Знесення чи вилучення будинку, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, провадиться, коли громадянин не привів його, після попередження, у відповідність з проектом чи зазначеними нормами і правилами. Господарські і побутові будівлі та споруди, зведені громадянином без встановленого дозволу або належно затвердженого проекту, чи з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів зносяться громадянином, який провадив самовільне будівництво, або за його рахунок.
Проте, звертаю увагу суд касаційної інстанції, що ні Законом України «Про виконавче провадження», ні Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ні ст. 105 ЦК УРСР, ні будь-яким іншим Законом України не було віднесено таке рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради про знесення самовільно побудованих побутових будівель та споруд до виконавчих документів, які підлягали примусовому виконанню, в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», Державною виконавчою службою України.
При таких обставинах, абсолютно не зрозумілим залишається той факт з якої саме норми Закону України «Про виконавче провадження» чи іншого Закону України виходив відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, а також суд першої та апеляційної інстанції, які віднесли рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18 березня 2003 року про знесення самовільно побудованих побутових будівель та споруд по вул. 1-шго Травня, 7 в м. Борисполі до переліку виконавчих документів, які підлягали обов’язковому виконанню Державною виконавчою службою.
Такої норми Закону ніколи не існувало та не існує на сьогоднішній день, а отже суд першої та апеляційної інстанції порушив норми матеріального права, застосувавши до спірних правовідносин Закон, якого в дійсності не існує.   
За таких умов, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області не мав право 22 липня 2003 року виносити постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18 березня 2003 року, а також не мав право 12 вересня 2009 року виносити постанову про відновлення виконавчого провадження.
При таких обставинах, Тому на підставі ст.ст. 2, 3, 14, 17, 72, 105, 211, 212, 213, 223, 226, 230 КАС України, -
 
П Р О Ш У:

1.      Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 листопада 2008 року по справі № X-а-471/2008 року та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року по адміністративній справі № X2-а-3792/2010 року – скасувати, за виключенням частини позовних вимог, що були задоволені.
2.      Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
3.      Розгляд касаційної скарги проводити у присутності позивача.
ДОДАТКИ:
1.      Копії Касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2008 року по адміністративній справі № X2-а-291/2008 року – 4 примір.
2.      Копія Постанови Бориспільського міськрайонного суду від 3 листопада 2008 року по справі № X-а-471/2008 року –5 примір.
3.      Копія Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року по адміністративній справі № X2-а-3792/2010 року – 5 примір.
4.      Довіреність на представництво і захист прав та інтересів позивача у судах – 5 примір.   
5.      Квитанція про сплату судового збору (державного мита) за подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України. 
«__» лютого 2010 року. 
 
Представник позивача,
який діє на підставі довіреності       ______________          Ковальчук С.М.  


DOCtor на ПРАВА

email
chuguevprof.info(СОБАКА)mail.ru
Наверх
advokat
Tue Jan 20 2015, 09:18AM
advokat

ID пользователя #2
Зарегистрирован: Sat Jun 11 2011, 05:45PM
Сообщений: 501
Сказали СПАСИБО 18 разs в 17 постахs
ДО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
місто Харків, пл. Руднєва, 36.

Справа № 636/___________/14-Ц
Провадження № 2-о/636/95/14

АПЕЛЯНТ-ПОЗИВАЧ:
___________ МАЙЯ СТЕПАНІВНА,
яка проживає за адресою: 63503, Харківська область,
м. Чугуїв, вул. ___________, буд. №22,
тел. ___________

ЗАЙНТЕРЕСОВАНА ОСОБА:
Управління Пенсійного фонду України
в Чугуївському районі Харківської області
п/і 63503, Харківська область,
м. Чугуїв, вул. Леонова, буд. №4.


АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 22 вересня 2014 року про повернення заяви


09 вересня 2014 року я, ___________ М.С. звернулася до суду з заявою про встановлення факту та часу роботи медичною сестрою в анестезіологічно - реанімаційному відділенні 25 міської клінічної багатопрофільній лікарні м. Харків з 13.10.1967 року по 23.07.2002 року та з 4.07.2003 року по 13.10.2010 року.
22 вересня 2014 року Суддя Чугуївського міського суду Харківської області ___________ З.І., розглянув матеріали по справі за моєю заявою, заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України у Чугуївському районі Харківської області, про факту, що має юридичне значення, визнав що моя заява, про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає поверненню заявнику.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 22 вересня 2014 року суддя повернув мою заяву в якій вказав, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Крім того також зазначив, що згідно відповіді Чугуївського РВ ГУ ДМС в Харківській області № 54/2761 від 16.09.2014 р. за даними адресно-довідкової картотеки Чугуївського РВ ГУ ДМС України в Харківській області я ___________ Майя Степанівна, 02 травня 1947 року народження, була зареєстрована за адресою: м. Чугуїв, вул. ___________, буд. №22, однак 22.11.2012 року знята з реєстраційного обліку за рішенням суду.
Також суд послався на ч. З ст. 122 ЦПК України, згідно якої, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.
Таким чином, на думку суду зазначені обставини є підставою для повернення заяви, оскільки справа не підсудна суду, а тому суд прийняв рішення про те, що заяву ___________ Майї Степанівни, заінтересована особа: управління Пенсійного фонду України у Чугуївському районі Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення необхідно повернути заявнику.
Вважаю, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права та без достатнього обґрунтування, а тому підлягає скасуванню.
Так, суд спочатку частково правильно послався на норму процесуального права, але висновки були зроблені без достатнього обґрунтування, без урахування всих фактичних обставин та в порушення мого права на звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів, оскільки відповідно до цієїж ч. 3 ст. 122 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.
Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою
цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Тобто, тільки в тому разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.
Таким чином судом, по – перше не було надано мені можливості виправити недоліки які на погляд суду не давали можливості встанови адресу проживання (перебування) заявника.
По-друге, на даний час в провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебуває справа за моїм позовом до ___________ Олени Олегівни, треті особи: Чугуївська державна нотаріальна контора, КП «Чугуївське МБТІ», Чугуївський РВ ДМС України в Харківській області, Чугуївська міська рада Харківської області, про поновлення строку звернення до суду, визнання договору дарування та свідоцтва про право на спадщину не дійсними, визнання права власності на будинок в порядку спадкування за заповітом та вселення, (ухвала суду від 08 вересня 2014 року додається)
Вказана справа також знаходиться у провадженні судді ___________ З.І., тому не зважаючи на те, що я була знята з реєстраційного обліку за адресою м. Чугуїв, вул. ___________, буд. №22, я продовжую фактично продовжую користуватися вказаним будинком, отримую поштову кореспонденцію, в тому числі і від судів різних інстанцій, також і пенсію я отримую за вказаною адресою.
По вказаній справі було прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, серед яких не значиться такий недолік, за яким повернуто мені заяву про встановлення юридичного факту.
Тому я вважаю, що у суду не було фактичних підстав для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями ст. ст. 292, 295, 312 ЦПК України,

п р о ш у:

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 22 вересня 2014 року про повернення моєї заяви, заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України у Чугуївському районі Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - скасувати, а справу направити до Чугуївського міського суду Харківської області.

Додатки:
1. Копія заяви з додатками на ____арк.
2. Копія апеляційної скарги.
3. Копія ухвали суду від 08 вересня 2014 року.

03.10.2014 ___________ М.С.


АДВОКАТ
Юридическая консультация

63503 г. Чугуев, Бульвар Комарова, 12
(Универмаг "Чугуев", 2 эт.)

АВТОстрахование

т +380 63 492 43 37; +380 97 78 78 715
www: chuguevprof.info; e-mail: advokat_ko @ mail.ru

Чугуевская городская молодежная общественная
организация «Будущее молодежи»
Наверх
DOCtor
Tue Jan 20 2015, 10:11AM
Лечим

ID пользователя #24
Зарегистрирован: Fri Nov 18 2011, 12:57PM
Сообщений: 331
Сказали СПАСИБО 2 разs в 2 постахs
До Апеляційного суду
Харківської області
м. Харків, пл. Руднєва, буд.№36,

Справа № 636/____________/14-п ,
Провадження № 3/636/682/14

Апелянт - особа, що притягнута
до адміністративної відповідальності:
____________ Андрій Борисович, 11.06.1970 р.н.,
що проживає за адресою:
663503, Харківська область, м. Чугуїв,
вул. ____________, буд. №5, кВ. №86.
Тел. ____________

Відділ державної автомобільної інспекції по обслуговуванню Чугуївського району та Печенізького районів ГУМВС України в Харківській області,
адреса відділу ДАІ: Харківська область,
м. Чугуїв, вул. Гвардійська, буд. №31. п/і 63503.


АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на постанову Чугуївського міського суду Харківської області
від 28 серпня 2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності


01 вересня 2014 року я отримав на руки в Чугуївському міському суді Харківської області постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 28 серпня 2014 року по справі №636/____________/14-п, про накладення на мене адміністративного стягнення за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді позбавлення права керування транспортними строком на (1) один рік та стягнуто судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.
Справа розглядалася без моєї участі, оскільки я не був своєчасно повідомлений про час та місце розгляду справи.
Як зазначено в постанові суду, 11.08.2014 року о 13 год. 40 хв., я начебто керував автомобілем ВАЗ -2101 державний номер ____________ у місті Чугуїв, по вул. Рози Люксембург, з ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголя з порожнини рота, не стійка хода, від медичного освідування на стан сп’яніння та підписання протоколу відмовився.
На погляд суду, факт допущених порушень підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АБ2 №173623 від 11.08.2014 року.
На підставі цього, суд дійшов висновку, що обставини виявленого, начебто вказують на скоєння мною правопорушення передбаченими до вимог п. 2.5; 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вказують на те, що в моїх діях міститься склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Я, категорично не згоден з рішенням суду, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, щодо мене є сфальсифікованим, а тому вважаю рішення суду незаконним не обґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і що постановлено воно на сфальсифікованому протоколі про адміністративне правопорушення.
Оскільки суд розглянув справу без моєї присутності я не мав можливості надати до суду свої пояснення та заперечення, щодо подій того дня.
Ніяких порушень ПДР я не скоював і обґрунтовую, це наступним мотивами.
1. Жоден із співробітників ДАІ 11.08.2014 року о 13 год. 40 хв., у місті Чугуїв, по вул. Р. Люксембург, мене не зупиняв та не перевіряв на стан алкогольного сп’яніння.
2. 11.08.2014 року о 13 год. 40 хв., у місті Чугуїв, по вул. Р. Люксембург, я взагалі з ознаками алкогольного сп’яніння на автомобілі ВАЗ -2101 державний номер ____________ не керував і в той день нікуди не виїздив на своєму автомобілі.
3. Прошу звернути увагу на те, що свідків які вказані в протоколі, а саме ____________ Ю.М. та ____________ В.В. я взагалі не бачив в той день і вони мене також не бачили, а тому і не могли підтвердити будь які обставини того дня.
4. Хочу зазначити та вказати шановному суду, що в той день 11.08.2014 року, я з самого ранку знаходився на своїй садово - огродній ділянці, де займався своїми справами. Повернувся з відти близько 13 години. Мій автомобіль знаходиться біля мого будинку № 5 по вул. ____________ в м. Чугуїв. Повертаючись зі своєї садово - огродної ділянци, біля під’їзду свого будинку, я зустрів свого товариша, який запропонував мені випити пива. Я відкрив машину ми сіли на заднє сидіння і випили з ним по пляшці пива. Близько 13 год. 40 хв., до нас підійшов співробітник ДАІ. Не представляючись він спитав чий це автомобіль. Я відповів, що мій.
Після цього, зазначений співробітник ДПІ почав діяти нахабно, почали мене ображати, не взяв до уваги мої доводи та пояснення і на початку свого спілкування зі мною зі мною повівся некоректно, не представся мені, як я потім дізнався його дії носили явно незаконний характер на протиріччя ч. 2. ст. 5 Закону України «Про міліцію», і всі вказані відомості про них стали відомі мені уже коли я разом з адвокатом 03.09.2014 року ознайомився в суді з матеріалами адміністративної справи.
Далі, коли я забажав реалізувати своє право, передбачене ч. 1 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», п. 2.14 «в» ПДР України, знати причину огляду мого транспортного засобу, та задав це питання працівнику ДАЇ мені було невнятно повідомлено, що начебто для перевірки наявності в автомобілі якихось не дозволених речей.
Незважаючи на мої заперечення співробітник міліції, ще більше знахабнів та почав обшукувати мою машину нічого не пояснюючи та не складаючи будь яких документів.
Мене це обурило і вийшов з автомобіля закрив його на замок та пішов до дому.
Причому, я наголошував на тому, що ніяких правопорушень в тому числі і будь які порушення ПДР України я не здійснював.
Пізніше мені стало відомо від свого брата, що робітник ДАІ в приміщенні Чугуївського ВДАЇ склав протокол про адміністративне правопорушення, вказавши неправдиві відомості, що начебто я керував автомобілем а стані алкогольного сп’яніння.
Вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення складений за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП, є недопустимим доказом по даній справі.
Так, стаття 251 КУпАП встановлює перелік доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні. Інспектором ДАІ в порушення ст. 251 КУпАП не перевірені та не спростовані мої первісні пояснення не як водія, а як власника автомобіля, який був у нерухомому стані та якому я знаходився.
Зокрема, як я вважаю доказом згідно цієї статті Кодексу могли бути показання свідків, відеозапису, чи якісь інші допустимі докази, але інспектор ДАЇ не надав цих доказів до суду.
Як видно із протоколу про адміністративне правопорушення, в ньому навіть не викладено конкретких та об'єктивних обставин події, а вказані в протоколі ніякими ніякими доказами моя провина не доводиться, крім суб’єктивного уявлення співробітника міліції. Такі звинувачення можна пред’явти будь якій людині.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Але у моєму випадку не можна взагалі говорити про законність застосування адміністративного стягнення так як я його не скоював.
Відповідно до статті 9 КУпАП обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є протиправність дії чи бездіяльності та вина особи.
Таким чином, вина у вчиненні адміністративного правопорушення відсутня, а тому за відсутності вини, я не можу бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
Судом першої інстанції, не було враховано положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якого «усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
З рішенням суду я не можу погодитися оскільки суд взагалі не досліджував, обставини які на мій погляд спростовують доводи ДАІ, та не надав належну оцінку вказаним цим обставинам в сукупності.
Хочу звернути увагу суду також на наступні обставини.
Я дуже прошу апеляційний суд бути уважним до моєї справи, оскільки адміністративне правопорушення яке мені інкримінується я не скоював, навпаки це стосовно мене було скоєно кримінальне правопорушення з боку співробітника ДАІ, який фактично сфальсифікував протокол про адміністративне правопорушення.
Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» наголошує на тому, що судам необхідно враховувати, що КУпАП не передбачає накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми.
Тому згідно зі ст. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм.
Вважаю суд передчасно вирішив питання про мою винність, у адміністративному правопорушенні якого я не скоював, а тому незаконно та без наявності належних доказів, призначив мені міру адміністративного покарання.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Судом першої інстанції, також не було враховано положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якого «усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1. ст. 130 КУпАП щодо мене ____________ А.Б. не є належним доказом і підлягав поверненню для належного оформлення, але я вважаю, що в даному конкретному випадку є всі підстави для скасування рішення суду та закриття провадження по справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 293, 294 КУпАП, -

ПРОШУ:

1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 28 серпня 2014 року по справі №636/3195/14-п, про накладення адміністративного стягнення передбаченого ч. І ст. 130 КУпАП
2. Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 28 серпня 2014 року по справі №636/3195/14-п, про накладення адміністративного стягнення за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. І ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення право керування транспортними засобами та стягнення судового збору в розмірі 36,54 грн., на р/р 31215206700020, код СДРПОУ 37792204, одержувач: ГУ ДКУ в Харківській області, код суду: 05482089, МФО 851011, код: 22030001, - скасувати.
3. Провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. І ст. 247 КУпАП, через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Додатки.
1. Копія апеляційної скарги для відділу ДАІ.
2. Клопотання про виклик та допит свідків.

03.09.2014 ____________ А.Б.


DOCtor на ПРАВА

email
chuguevprof.info(СОБАКА)mail.ru
Наверх
advokat
Fri Mar 13 2015, 08:11AM
advokat

ID пользователя #2
Зарегистрирован: Sat Jun 11 2011, 05:45PM
Сообщений: 501
Сказали СПАСИБО 18 разs в 17 постахs
До Апеляційного суду
Харківської області
м. Харків, площа Руднєва, №36

Адвоката Лапко Віктора Петровича,
діючого на підставі доручення на здійснення захисту
за призначенням Харківського обласного центру безоплатної вторинної правової допомоги
та свідоцтва про право на зайняття
адвокатською діяльністю №1503 від 12.12.2007 року,
захисника ___________ Євгена Ігоревича
14.04.1992 р. н. українця, громадянина України,
не одруженого, освіта середньо-спеціальна, народився в смт. Шевченково, Харківської області, зареєстрованого за адресою: Харківська область, смт. Шевченково вулиця ___________ буд. №7, кВ. №18,
який обвинувачується за ознаками злочину передбаченого п. 9 ч. 3. ст. 115 ч.4 ст. 187 ч. 2 ст. 187
ч. 2 с. 15 п. 9 п. 13 ч. ст. 115 КК України


АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на вирок Чугуївського міського суду Харківської області
від 03.11.2014 року


Чугуївським міським судом Харківської області ___________ Євгена Ігоревича, 14.04.1992 р. н. українця, громадянина України, не одруженого, освіта середньо-спеціальна, народився в смт. Шевченково, Харківської області, зареєстрованого за адресою: Харківська область, смт. Шевченково вулиця ___________ буд. №7, кВ. №18, визнано винним у скоєнні злочину передбаченого п. 9 ч. 2. ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п. 9 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років.
Вказаний вирок суду вважаю незаконним та таким, що підлягає скасуванню з перекваліфікацією так як постановлений з порушенням кримінального закону.
Так, сторона обвинувачення – Прокурор абсолютно впевнений, що підсудний вчинив злочин, який необхідно кваліфікувати саме за вказаними статтями кримінального закону, оскільки мотив злочину за звинуваченні у вбивстві ___________ С.Д, це вчинення злочину з метою полегшення вчинення іншого злочину, вбивство ___________ М.І., - мотив заподіяння смерті з корисливих мотивів та вчинений особою, яка раніше вчинила вбивство (___________ Є.Д.), а суд першої інстанції визнав доведеним саме кваліфікацію сторони обвинувачення.
Зі змісту постановленого вироку вбачається, що висновки суду щодо кваліфікації злочину не співвідносяться з ознаками встановленого судом злочинного діяння та ознаками злочину, передбаченого п. 9 ч. 2. ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 9 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, щодо ___________ С.Д. та ___________ М.І.
Так, у вироку йдеться про побиття потерпілих, внаслідок чого останнім: ___________ С.Д. та ___________ М.І., були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілі померли через декілька днів. Суд у вироку не навів переконливих даних, які б свідчили про наявність у ___________ Є.І. умислу на позбавлення потерпілих життя, відсутні вони й у матеріалах справи.
За таких обставин судове рішення у цій справі підлягає зміненню, а дії засудженого ___________ Є.І., щодо епізодів ___________ С.Д. та ___________ М.І., підлягають перекваліфікованню на ч. 2 ст. 121 КК із призначенням за цим законом покарання – в межах мінімальної санкції передбаченої вказаною статтею.
Доречі таке рішення буде узгоджуватися із показаннями самого ___________ Є.І., який протягом всього досудового слідства та в ході судового розгляду заявляв, що він визнає свою провину у скоєнні злочину частково, а саме що в нього не було умислу на вбивство вказаних осіб, а його дії дійсно переросли з наміру проникнути в будинок для скоєння крадіжки в розбій поєднаний із насильством та спричиненням тілесних ушкоджень. Тобто у ___________ Є.І. не було, а ні прямого, а ні косвєнного умислу на спричинення смерті ___________ С.Д. та ___________ М.І., його умисел дійсно був направлений на спричинення тілесних тяжких ушкоджень.
З огляду на вищевказане, вважаю, що дії ___________ Є.І., щодо ___________ М.І. та ___________ Є.Д., дійсно необхідно кваліфікувати, за частиною 4 статті 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, а приймаючи до уваги, що ___________ Є.Д. та ___________ М.І. померли після спричинення тяжких тілесних ушкоджень у лікарні, а його дії не охоплюються єдиним умислом на вбивство вказаних осіб то його дії можливо і необхідно кваліфікувати за з ч. 2 ст. 121 КК України, як умисні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.
Щодо міри покарання, то я прошу врахувати, визнання провини у скоєнні протиправних дій молодий вік ___________ Є.І. та можливість виправлення в умовах ізоляціє від суспільства.
Прошу не брати до уваги не визнання провини за кваліфікацією сторони обвинувачення, оскільки це не є позиція підсудного з метою ухилення від покарання, а його переконання в тому, що кваліфікація його дії стороною обвинувачення є помилковою.
На підставі викладеного,


П Р О Ш У:


вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 03.11.2014 року змінити, дії засудженого ___________ Є.І., в частині скоєння злочинів відносно ___________ С.Д. та ___________ М.І., перекваліфікувати на ч. 2 ст. 121 КК та призначити за цим законом покарання – в межах мінімальної санкції передбаченої вказаною статтею, в іншій частині вирок залишити без змін.


Захисник: Адвокат
В.П.Лапко


АДВОКАТ
Юридическая консультация

63503 г. Чугуев, Бульвар Комарова, 12
(Универмаг "Чугуев", 2 эт.)

АВТОстрахование

т +380 63 492 43 37; +380 97 78 78 715
www: chuguevprof.info; e-mail: advokat_ko @ mail.ru

Чугуевская городская молодежная общественная
организация «Будущее молодежи»
Наверх
advokat
Fri Mar 13 2015, 08:42AM
advokat

ID пользователя #2
Зарегистрирован: Sat Jun 11 2011, 05:45PM
Сообщений: 501
Сказали СПАСИБО 18 разs в 17 постахs
До Чугуївського суду Харківської області

від захисника
До Чугуївського суду Харківської області

від захисника _________ Віктора Петровича,
підсудного за ст.115 КК України
Київ, 02206, а\с 42
тел. _________



ЗАХИСНА ПРОМОВА АДВОКАТА
(на ДОДАТОК ДО КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ _________ В.І.)


Шановний і високоповажний суд!

Хочу почати свою промову з того, що згідно статистики Генпрокуратури і ДСА за останній рік кількість виправдувальних вироків в Україні – не перевищувала 25-ти одиниць із понад майже 200 000 обвинувальних вироків, що складає менше 0,01% від загально числа винесених вироків! Тобто можно сміливо говорити про те, що українські суди з тих чи інших причин майже ніколи не виносять виправдувальних вироків. Нагадаю, що за часів Української РСР ця кількість виправдувальних вироків наближалась до 20% від загального числа вироків, а в США та країнах Західної Європи – від 20 до 30%!

Але перейду ближче до справи. Мого підзахисного Віктора _________ було звинувачено і кінець-кінцем засуджено за вбивство (таксиста _________ О.М.), якого він ніколи не вбивав! 

Знайомлячись з матеріалами кримінальної справи мене не полишало відчуття, що справа сфабрикована і сфальсифікована місцевою міліцією і прокуратурою Кіровограду, що видно неозброєним оком (кричущі порушення кримінального процесу, необ’єктивність, неповнота та однобічність розслідування), і це одразу впадає в очі! Дані помилки слідства ніколи виправлені судом 1-ої інстанції не були. Але про все по порядку:

І. Недопустимість доказів, отриманих із грубим порушенням права на захист (Порушення права на захист затриманого _________ Г.С. + лжесвідчення на _________)

Гр-нин _________ Григорій Сергійович був затриманий співробітниками міліції Ленінського РУГУ МВС України м. Кіровограда 17.04.06 року за підозрою у вчиненні адміністративного правопорушення згідно ст. 173 КпАП України (дрібне хуліганство) і згідно постанови Ленінського райсуду Кіровограда отримав 4 (чотири) доби адміністративного арешту (а.с.45 т.1). 

Під час відбування покарання, в період з 18 по 19 квітня 2005 року із затриманим _________ Г.С. проводили «бесіди» співробітники міліції із Кіровського РУГУ МВС Кіровограда, в результаті - він виявив бажання написати «явку» з повинною (а.с.12 т.1) про те, що він став свідком того, як Віктор _________ начебто вбив таксиста _________ 1984 р.н. Рішення по явці з повинною приймав КРАУЗА О.В. (т.1 а.с.12, а.с.50-51) – один із керівників Кіровського РУГУ МВС Кіровограда, а також – по сумісництву муж сестри гр-нина _________ Дмитра Івановича (одного із підозрюваних у вбивстві таксиста _________, що може підтвердити і мама _________ О.). Це – цілком достатнє пояснення того, чому гр. _________ Гриші (як одному із близьких друзів _________) не було пред’явлено обвинувачення у вбивстві таксиста за ст. 115 КК, хоча все вказувало на його безпосередню причетність до вчинення цього злочину. І це також пояснює те, чому досудове слідство як таке взагалі не проводилось (мається на увазі незалежне, всебічне і об’єктивне слідство – згідно ст.22 КПК). Гр-нин _________ Г.С. і керівник місцевої міліції КРАУЗА О.В. знайшли «цапа-відбувайла» із близького оточення таксиста _________ – а саме Віктора _________! 

І справді, _________ було неважко підставити, а саме: 

1. останнім часом таксист _________ знайшовши у своєму авто мобільний телефон (що його згубила дочка _________ - Алла) таємно продав його, а борг в суммі 1000 грн. – не віддавав. Окрім того взагалі відпочатку скрив від _________ цей факт. (Доречі про це доповів Віктору саме _________ Гриша!).

2. Достатньо було лише принести кросівки зниклого _________, сказавши що забрав їх за борги, і продати їх за 100 грн. Віктору _________ – аби всі подумали що це саме він вчинив вбивство таксиста! (Див. показання свідка _________ Світлани та _________ Алли – т.2 а.с.13-17 та а.с. 82-85).

3. Достатньо було підмовити _________ піти до матері _________ – Клари Миколаївни і забрати телевізор «Грюндік» (спустя 2-3 тижні після таємничого зникнення _________), який по документах належав Віктору _________ (останній купив його в розстрочку у знайомого директора комісійного магазину), аби мати подумала, що саме він (_________) причетний до зникнення її сина.
До лжесвідчень Гриші _________ слід віднести його свідчення про те, що начебто _________ на прохання _________ їздив до міста Києва аби продати наркотик в столиці, але у нього нічого не вийшло, і він заборгував «Решику» 1000 доларів США. Ці покази гр. _________ Г.С. спростовуються показаннями свідка _________ із ПП «Созвєздіє» який повідомив суду, що це неможливо, оскільки авто на якому їздив потерпілий _________ – є кредитним, і що його (щоденно, регулярно) перевіряє механік!
З іншого боку, якщо уважніше вивчити історію відносин _________ і _________, Ви побачите, що _________ ставився до останнього майже як до свого сина. Зокрема Віктор _________ домовився про місце для паркування автомобіля _________ по вул. Попова, при цьому він мав досить неприємну розмову з іншими місцевими таксистами, які намагалися скласти конкуренцію _________. Проте після цього _________ ніхто не чіпав. а.с.38 т.1.

ІІ. Порушення права на захист підсудного _________ – а.с.40-41 т.5
Своєю ухвалою від 24.03.2010 року Кіровоградський обласний суд безпідставно і без будь-якої належної аргументації відмовився задовольнити клопотання підсудного Віктора _________ про заміну захисника - адвоката Лимаря О.А. (призначеного судом за ст. 47 КПК – і який був присутній в процесі лише «для меблів», тобто створення лише видимості формальної наявності захисника;) на адвоката Чернецького Д.Р., якого найняли родичі підсудного. а.с.40-41 т. 5
Цю позицію красномовно засвідчує один факт – до цього часу адвокат Лимарь О.А., який досі «числиться» в справі захисником _________ згідно ст. 47 КПК – не подав своїх заперечень до касації прокурора і не звернувся до Верховного Суду України із касаційною скаргою щодо скасування незаконного обвинувального вироку _________, постановленого судом Кіровоградської області, достовірно знаючи про те, що його підзахисний - є невинним \і вважає себе невинуватим у пред’явленому йому обвинуваченні у вбивстві таксиста _________\. І навіть не відвідував _________ в СІЗО жодного разу за весь час (тобто взагалі не спілкувався із своїм клієнтом!).
Отже, суд 1-ої інстанції таким чином брутально порушував процесуальний порядок запрошення і призначення захисника передбаченого ст.46-47 КПК, що становить, на мою думку, серйозне порушення права на захист, передбаченого підпунктом «с» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року.

ІІІ. Неповнота досудового і судового слідства: не усунення існуючих протиріч

а) Ані слідством, ані судом так і не було призначено судово-медичних експертиз щодо механізму та черговості нанесення тілесних ушкоджень потерпілому (а.с.121 т.1). Як можна було з перерізаним горлом (фактично відрізаною головою) чинити опір нападникам? Адже відомо, що таксист _________ оборонявся – про що свідчать 2 літра крові, знайдені патологоанатомами в його легенях, а також сліди порізів на його руках. (т.1 а.с.123, а.с. 210 – п.1 і п.6).

Б) _________ заявив клопотання про призначення додаткової СМЕ стосовно волосся (в тому числі експертизи ДНК), вилученого з футболки потерпілого _________ О.М. т. 1 а.с. 139 п.3 і 5 – оскільки висновок СМЕ встановив, що вказане волосся не належить ані _________ Г.С., ані потерпілому _________ О.М., ані _________ (але це волосся вочевидь належало одному із нападників-вбивць, який без сумніву був на місці злочину в момент його вчинення). Що робить суд 1-ої інстанції? Суд - в задоволенні клопотання – відмовляє! Без будь-якої належної аргументації! а.с.79 т. 5; п.1 і 8 а.с. 212 т.1; п.2 і п.5 а.с. 139 т.1 – див. висновок СМЕ №279 експерта Дроб’язко С.М.; 

В) Віктор _________ заявив клопотання про призначення додаткової СМЕ (в тому числі експертизи ДНК) стосовно слідів крові\плям бурого кольору\, виявлених на джинсах та брюках, вилучених під час обшуку в гаражі _________ Г. Що робить суд 1-ої інстанції? Суд - в задоволенні клопотання знову відмовляє. Без будь-якої належної аргументації і на цей раз! а.с. 82 т.5, а.с.88 т.1.

Г) питання про експертизу ДНК піднігтьового вмісту у трупа _________ О.М. (для ідентифікації реального вбивці) взагалі на слідстві навіть не ставилося!; п.23 а.с.212 т.1 

Д) Після того як 21.11.05 співробітники міліції Кіровського РВ на чолі з Чінчой І.М. знайшли автомобіль ВАЗ 2107, який перебував в угоні, і на якому як відомо їздив потерпілий _________ О.М., при цьому на гарячому – тобто при розборі авто були затримані четверо молодиків включаючи: _________ Г. і його брата Олександра, _________ Д., _________ С.; міліція їх відпускає (!) через день-два, а авто – передається таксопарку ПП «Сузір’я». При цьому будучі допитана в суді свідок _________ І.М. зазначила, що не бачила слідів крові в авто. А керівники та засновники ПП «Сузір’я» будучі допитані на суді в якості свідків повідомили суду що бачили на обшивці в машині плями бурого кольору - див. покази _________ О.Л., _________ О.Л., _________ С.Д. тощо;

Є) істотні протиріччя у показаннях свідка _________ Д.І.:
_________ Дмитро Іванович 1984 р.н. будучи допитаний в якості свідка (а.с.66-67 т.1), повідомив, що він ходив із потерпілим _________ О.М. до однієї школи №31 (прим. – разом з ними до цієї ж школи ходив _________ Г.С. - т.1 а.с.227). 

Проте у свої показах він говорить: «он (потерпілий _________) был человеком непостоянным, я ему не сильно доверял!»… (а.с.66 –на звороті вверху). Якщо взяти до уваги показання мами потерпілого _________ – Клари Миколаївни (а.с. 76) то Ви побачите, що коли її запитали про приятелів її сина, то вона, відповідаючи, надали список із декількох прізвищ, і _________ Дмитро Іванович іде в списку під №1 (разом з _________ Григорієм)! Мати потерпілого каже навіть, що вони приходили до них додому часто! Що могло статися протягом такого короткого проміжку часу, аби мати _________ не знала, що вони себто гр. _________ Д.І. і її син вже не є друзями?! І із-за чого це сталося? Що викликало у _________ Д.І. таку різку зміну відношення\ставлення до _________ О.М.? Суд не усунув це протиріччя, не допитавши додатково _________ Д.І. щодо цього… Хоча це би напевно допомогло пролити світло на обставини вбивства _________. 

Цей же свідок _________ Д.І. чомусь наполягає на тому, що начебто «Решик» приходив до _________ Ковальова в гараж наприкінці жовтня - напочатку листопада. І він єдиний, хто це бачив. (NB: Суд не вручити _________ повістку, коли останнього викликали до суду повторно – хоча _________ просив застосувати примусовий привід щодо цього свідка!).

Ж) Порушення права на захист затриманого _________ Г.С. на досудовому слідстві: Том. 1 А.с. 12, а.с. 37, а.с.41-43, а.с.58 – Будучі допитаний неодноразово в якості свідка затриманого 17.04.2005 року _________ Г.С. фактично позбавили можливості запросити \найняти\ собі адвоката, чим брутально порушили його право на правову допомогу та право на адвоката (це право закріплено в ст. 5 Закону України «Про міліцію» та ст. 5 ЄКПСЛ). 

З) Незаконний обшук. Обшук в квартирі _________ Віктора 25.04.05 проводився без слідчого прокуратури – фактично невідомо ким і без належних повноважень!

ІV. Інші аспекти неповноти і необ’єктивності проведеного слідства. 
Або ФАКТИ, ЯКИМИ ОБГРУНТОВУЮТЬСЯ НЕВИНУВАТІСТЬ ВІКТОРА _________
А) У ВІКТОРА _________ є алібі. В момент, коли сталося вбивство потерпілого, він разом із своїм рідними: дочкою Аллою Вікторівною, жінкою та домогосподаркою Світланою _________ були вдома. Цей факт був підтверджений показаннями вищеперерахованих свідків на суді. Це також могла б підтвердити роздруківка азимуту\дислокації\абонента з мобільного номера телефона _________. Проте не дивлячись на неодноразові усні та письмові клопотання заявлені _________ під час слідства, ані слідчий, ані пізніше - суд 1-ої інстанції так і не направили запит і не витребували роздруківку азимуту телефонного номера абонента _________ у оператора мобільного зв’язку МТС. 

Б) Мотив вбивства потерпілого (+ наявність неприязних стосунків між _________ і _________) – Як було з’ясовано мною в ході незалежного адвокатського розслідування – потерпілий _________ кілька разів купував наркотик «опій» у _________ і розбавляв його і потім – перепродував Гриші _________ і Ко (_________ та іншим). Про що Гриша _________ скаржився неодноразово власне _________, і просив його провести з _________ бесіду. Саме ця версія, на відміну від версії слідства, пояснює, чому незадовго до смерті таксисту _________ постійно хтось: то виливав кислоту на його авто, то закидував камінням, то проколював шини (протягом короткого проміжку часу). Це як раз співпадає з періодом «товаришування» Гриші _________ і Ко. з потерпілим _________ О.М. – кінець літа-осінь 2005 року. Окрім того _________, на думку _________ Г., досить довго не повертав борги, натомість купував собі дорогі речі (одяг тощо) – що звичайно не могло не викликати відчуття сильної ненависті у кредитора Гриші. Але цю версію ані досудове слідство, ані суд 1-ої інстанції - чомусь не перевіряли взагалі!

В) Валютчик _________ О.В.- якому _________ Г. на наступний ранок після вбивства потерпілого _________ О.М. прийшов продавати належний йому телефон Siemens A-60, показав, що з _________ Г. прийшли двоє молодих людей, при цьому сам _________ перебував у стані алкогольного сп’яніння (при цьому ніякого _________ з ним не було, і він (_________) взагалі про такого не чув, і з ним не знайомий, проте цих двох молодих хлопців, які супроводжували _________ Г.С. в той день він міг би впізнати – проте (!) ніякого впізнання ані на досудовому, ані на судовому слідстві зі свідком _________ О.В. ніхто не робив); т.1 а.с. 227-230, а.с.181-182,

Г) Ніж (речовий доказ) – який протягом усього досудового слідства позиціонувався слідством як знаряддя злочину – таким не є згідно висновку СМЕ №183 експерта Фукс Маї Борисівни (а.с.128 т.1) – «складний ніж – 23 см, ручка – довжиною 13 см», оскільки ані «крові, (ані) волосся, (ані) епітеліальних клітин (на ножі) – не знайдено»!

Д) ЛОПАТА (речовий доказ)- досі не з’ясовано джерело походження останньої. Нагадаємо, лопата – була виявлена співробітниками міліції під час обшуку в гаражі _________ Г. і мала сліди ґрунту і трави (чомусь слідчий не направив дану лопату для проведення хімічної експертизи стосовно схожості залишків піску\грунту тощо на лопаті та на місці захоронення трупу потерпілого – досі залишається загадкою!) . а.с. 34 т.1, Про це зазначав іще Верховний Суд в ухвалі від 10 квітня 2008 році, в своїй ухвалі, коли скасовував попередній вирок. В розгадці цієї загадки слідства щодо лопати – міститься відповідь на головне питання – хто є вбивцею таксиста _________. Якщо дослідити покази матері і батька _________ Г. , даних на суді, то Ви побачите, - що батько Гриші підтвердив, що на дачі _________ (яка доречі знаходиться в с.Соколівка, що насправді –дуже-дуже близько від місця, де знайшли труп потерпілого) восени 2005 року зникла лопата (!), і що він ходив до сусідів – просити іншу. А мати Гриші сказала на суді, що начебто лопату на дачі _________ викинули через те, що вона була поламана. Чи це не дивне співпадіння? 

Водночас на дачі у Віктора _________ (мова – про дачу його тестя) лопата не зникала, що підтвердив тесть Віктора на суді, і в принципі зникнути не могла через те, що ключі від комори, де зберігається садовий інвентар (в т.ч. лопата) – були в єдиному екземпляри лише у нього (тестя), а у Віктора – ключів ніколи не було.

Є) фактично всі слідчі дії на початку слідства (в т.ч. ОМП, відтворення обстановки і обставин подій тощо) були проведені із грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства щодо порядку запрошення понятих, а саме: понятими були стажори-прокурори: Кузнєцов Олександр Володимирович 1985 р.н. (том 1: а.с. 24, а.с. 128,а.с.232-233) та гр-ка _________.

Іще один істотний момент. В ході незалежного адвокатського розслідування мені вдалося з’ясувати, що потерпілий _________ О.М. підтримував дуже теплі стосунки з дівчиною на ім’я Марина С. (якій на той момент було 15 років), яка мешкала в одній квартирі з гр-кою _________ В. в будинку №** по вул. Героїв Сталінграду в Кіровограді - тобто в тому ж самому будинку, що і потерпілий Харченко О.М. (а.с. 76 т.1). Фактично це був притон, де збиралися маргінали. І від В. _________ стало відомо, що _________ Гріша приходив рано вранці 26 чи 27 жовтня 2005 року з великим рюкзаком до них у квартиру. При цьому М.C. побачила у Гриші партмоне (якого у нього раніше не було), а ще – вона побачила брудний ніж, який Гріша діставав зі свого рюкзака, а також телефонну сім-карточку Jeans (що також підтверджує і запит оператору Jeans про баланс-стан рахунку абонента – азімут – співпадає із будинком – де проживав _________ – див. а.с.92 і 95 …том.№_час: 8.43 – 8.47). Коли М.C. побачила Гришу _________ і його «здобич» з рюкзака, - в неї на столі у рамочці стояв фото-портрет її хлопця, з яким вона зустрічалась на той момент - _________ О.М. - Марина С. дістала чорні лєнти і почала ними оформляти фото _________ О.М., сказала при цьому: «Його вже немає в живих!»

Отже, керуючись ч.3 ст.62 Конституції України вважаю, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а левова частка доказів по даній справі була одержана незаконним шляхом, а отже, дані докази необхідно визнавати недопустимими і згідно вимог ст.246 і ст.281 КПК – повертати кримінальну справу на додаткове розслідування через явну неповноту й неправильність дізнання і попереднього слідства.

Також суд 1-ої інстанції всупереч вимог ст. 237 КПК не усунув інші істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, в тому числі не з’ясував, що під час досудового слідства не були виконані обов’язкові дії, які мають значення для прийняття рішення по суті справи, зокрема – не була проведена експертиз (генетико-молекулярна експертиза ДНК плям крові (знайдених на штанях і джинсах, вилучених із гаража _________ Г.), експертиза ДНК волосся – вилученого з футболки потерпілого _________ О.М. (з метою встановлення власника цього волосся); експертиза піднігтьового вмісту потерпілого _________ О.М.(останній намагався захищатися від убивць, яких було декілька)). І за результатами попереднього розгляду справи не повернув матеріали кримінальної справи на додаткове розслідування на підставі ст.246 КПК. 

Оскільки вже під час попереднього засідання було цілком очевидно, що жодних доказів в даній кримінальній справі, які б свідчили про винуватість або причетність _________ до даного злочину не було. А отже, справа підлягає направленню на додаткове розслідування з мотиві неправильності досудового слідства і його неповноти.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.246 і ст.281 КПК України,


прошу:


Вирок Кіровоградського обласного суду від 31.05.2010 року – скасувати, 
кримінальну справу – направити на додаткове розслідування, 
мого підзахисного Віктора _________ – звільнити в залі суду (закривши відносно нього кримінальну справу – за відсутності в діянні складу інкримінованого йому злочину).

З повагою, захисник _________ В.І.

P.S. Анонс: о 09-30 03.02.11 в Верховному Суді слухатиметься справа про вбивство кіровоградського таксіста. Місцеві мєнти і прокурори "повісили" це вбивство на невинну особу, а реальних вбивць - покривають! Пояснюється це тим, що один із реальних вбивць - близький родич керівника райвідділку міліції Кіровограду! Чи розставить суд всі крапки на "I"? Чи буде відновлена справедливість? І чи будуть справжні вбивці покарані?


АДВОКАТ
Юридическая консультация

63503 г. Чугуев, Бульвар Комарова, 12
(Универмаг "Чугуев", 2 эт.)

АВТОстрахование

т +380 63 492 43 37; +380 97 78 78 715
www: chuguevprof.info; e-mail: advokat_ko @ mail.ru

Чугуевская городская молодежная общественная
организация «Будущее молодежи»
Наверх
advokat
Fri Mar 13 2015, 08:45AM
advokat

ID пользователя #2
Зарегистрирован: Sat Jun 11 2011, 05:45PM
Сообщений: 501
Сказали СПАСИБО 18 разs в 17 постахs
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №11-а 347/2009 р. Головуючий у 1 інстанції Горб І.М.
Категорія ст. 115, ч.1, КК Доповідач Журавель О.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2009 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого судді Лясковської В.І.,
Суддів: Корнієнко Т.Ю., Журавля О.О.
За участю прокурора Решетняк Н.О.,
засудженої ОСОБА_1,
її захисника ОСОБА_2,
представника потерпілого ОСОБА_3,
розглянула у відкритому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 23 грудня 2008 року, яким
ОСОБА_1, народжена ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Полінки Полянського району Хмельницької області, українка, громадянка України, із середньою спеціальною освітою, вдова, на утриманні має доньку 1996 року народження, збиральник пилозбірників ПП „Перлинка", мешкає та зареєстрована у АДРЕСА_1, раніше не судима,
засуджена за ч. 1 ст. 115 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 цього ж кодексу, до шести років позбавлення волі.
Розглянувши справу, судова колегія, -


встановила:


ОСОБА_1 визнана винною в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто в умисному вбивстві свого чоловіка ОСОБА_4, яке вона, за вироком, вчинила приблизно о 4 годині 25 травня 2008 року по місцю проживання в ході конфлікту, на грунті особистої неприязні, завдавши йому один удар ножем в область шлунку, спричинивши тим самим колюче-ріжуче проникаюче поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів, ускладнене розвитком гострої крововтрати, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень і перебуває у прямому причинному зв'язку із смертю потерпілого на місці події, невдовзі після скоєного.

В своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, правильність висновків суду щодо конкретних обставин справи і кваліфікації дій засудженої сумнівам не піддає, але вважає призначене винній покарання явно несправедливим внаслідок надмірної м'якості і просить зі вказаних підстав вирок у цій частині скасувати та винести новий вирок, яким засудити ОСОБА_1 до реального позбавлення волі строком на десять років.
На обґрунтування прокурор вважає відсутніми обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого діяння і обставини, які характеризують особу винного винятково з позитивної сторони; посилається він також на те, що ОСОБА_1, частково визнаючи свою провину, втім, відмовилась давати показання, що, на його думку, вказує на відсутність у неї щиросердого каяття і наміру стати на шлях виправлення.
Вважає апелянт, що суд не взяв до уваги і суспільну небезпеку вчиненого, а саме віднесення злочину до категорії особливо тяжких, посягання на головне та непорушне право людини - право на життя, гарантоване Конституцією України, наявність у діях винної прямого умислу, спосіб вчинення злочину - удар ножем у життєво важливий орган, що спричинило несумісні з життям тілесні ушкодження, а тому, на думку прокурора, суд необгрунтовано застосував ст. 69 КК України та призначив ОСОБА_1 покарання, яке є недостатнім для її виправлення і перевиховання.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора - на підтримку апеляції, представника потерпілого, яка не мала заперечень щодо задоволення апеляції прокурора; засудженої та її захисника - проти її задоволення, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженій, перевіривши та обговоривши доводи сторін в сукупності з матеріалами кримінальної справи, а також додатково наданими засудженою та її захисником письмовими запереченнями на апеляцію прокурора, в яких ОСОБА_1, зокрема, не ставлячи питання про зміну чи скасування вироку щодо неї, наполягає, водночас, на вчиненні нею вбивства чоловіка в стані необхідної оборони від його неправомірного посягання та в стані сильного душевного хвилювання, викликаного його неправомірними діями, судова колегія визнає наступне.
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 за описаних у вироку обставин злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України ґрунтується на сукупності відносних, допустимих, достовірних, та достатніх доказів, які з достатньою повнотою, неупередженістю та об'єктивністю були досліджені судом в ході судового слідства, повно та правильно викладені і проаналізовані у вироку і отримали належну оцінку.
Свої висновки суд переконливо обґрунтував і вмотивував посиланнями на показання представника потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дані протоколів огляду місця події, речових доказів, відтворення обстановки і обставин події, висновки судово-медичної, медико-криміналістичної, судової психіатричної та наркологічної експертиз.
Зокрема, під час проведення останньої, комісія компетентних, незацікавлених у справі, експертів психіатрів та психолога, проаналізувала поведінку засудженої до початку досліджуваної події, під час та після неї, в тому числі на досудовому слідстві, особисто заслухала її пояснення і прийшла до висновку про те, що на час досліджуваної події ОСОБА_1 будь-яким постійним чи тимчасовим психічним захворюванням не страждала, не знаходилась у стані фізіологічного афекту, а також іншому емоційному стані, який суттєво вплинув би на її свідомість і діяльність; не виявлено у неї також індивідуально-психологічних особливостей, які суттєво вплинули б на її поведінку в ситуації інкримінованого їй діяння; в період скоєного вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними; в даний час вона також психічно здорова, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; ознак наркоманії чи хронічного алкоголізму не виявляє і не потребує застосування примусових заходів лікування від цих хвороб.
Вказані висновки експертів підтверджені сукупністю згаданих вище доказів, а тому правильно покладені судом першої інстанції в основу висновку про повну осудність ОСОБА_1, як і в основу висновку про кваліфікацію вчиненого нею саме за ч.1 ст. 115 КК України, як умисного вбивства, а її пояснення, висловлені зокрема і в згаданому .вище запереченні на апеляцію прокурора, обґрунтовано відхилені судом як такі, що дані з метою пом'якшити відповідальність за скоєне.
Відтак, в цій частині судова колегія заперечення засудженої на апеляцію прокурора відхиляє.
Що ж стосується міри покарання, в тому числі й обґрунтованості застосування до винної ст. 69 КК України, справедливість яких оскаржує прокурор, то при вирішенні вказаних питань суд, і це прямо зазначено у вироку, взяв до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного; те, що злочин відноситься до категорії особливо тяжких; відомості про особу винної, в тому числі притягнення її до відповідальності вперше, щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, неправомірну поведінку потерпілого, який фактично спровокував ОСОБА_1 до вчинення злочину і заподіяв їй легкі тілесні ушкодження.
Як пом'якшуючі обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості злочину суд врахував щире каяття, неправомірну поведінку потерпілого і те, що він перебував на обліку як сімейний дебошир та особа, яка вчиняє насильства в сім'ї, взяв до уваги суд також наявність на утриманні ОСОБА_1 неповнолітньої дитини та матері-пенсіонерки, які страждають на ряд хронічних захворювань.
Всі вказані відомості були досліджені судом, викладені у вироку, правильно оцінені як такі, що в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого та пом'якшують покарання винної, а тому суд прийшов до переконливого висновку про необхідність застосувати до засудженої ч. 1 ст. 69 КК України.
Позиція ж прокурора в апеляції не відповідає фактичним обставинам справи, не підтверджується будь-якими доказами в самій апеляції, а також і матеріалами кримінальної справи, отже, є надуманою.
При цьому судова колегія також визнає, що посилання прокурора в апеляції на спосіб вчинення злочину, направленість його умислу та інші аналогічні міркування, відносяться до питань юридичної кваліфікації вчиненого і тому не можуть бути повторно враховані як обставини, що обтяжують відповідальність винної.
Його ж спроби часткове визнання ОСОБА_1 своєї провини, яке фактично є її правовою позицією щодо скоєного, і її відмову давати показання визнати доказом відсутності щиросердого каяття та відмови стати на шлях виправлення суперечать чинному кримінальному законодавству та загально визнаній в Україні судовій практиці і порушують конституційне право винної не свідчити проти себе та здійснювати свій захист всіма, не забороненими законом, засобами.
Таким чином, вирок щодо ОСОБА_1 є законним, обґрунтованим і справедливим, приводів та підстав для його зміни чи скасування не вбачається, а тому апеляцію прокурора слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -



ухвалила:


Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 23 грудня 2008 року відносно ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вказаний вирок суду першої інстанції, - без змін.


АДВОКАТ
Юридическая консультация

63503 г. Чугуев, Бульвар Комарова, 12
(Универмаг "Чугуев", 2 эт.)

АВТОстрахование

т +380 63 492 43 37; +380 97 78 78 715
www: chuguevprof.info; e-mail: advokat_ko @ mail.ru

Чугуевская городская молодежная общественная
организация «Будущее молодежи»
Наверх
Переход на страницу       >>   

Перейти:     Наверх

Транслировать сообщения этой темы: rss 0.92 Транслировать сообщения этой темы: rss 2.0 Транслировать сообщения этой темы: RDF
Powered by e107 Forum System